Мастер-класс Волшебная страна Лимония! Роспись стены с помощью трафаретов. День второй

Волшебная страна Лимония! Роспись стены с помощью трафаретов. День третий

Наступило утро третьего дня 🙂 Весь третий день мы рисовали травку.

В траву к зелёному цвету нам захотелось добавить немного синего.

Точно так же, как мы рисовали листочки, послойно прорисовываем травку, чередуя тёмные и светлые оттенки.

Точно таким же образом, прикладывая трафарет к стене, несколько раз прокатывали по трафарету полусухим валиком, не сильно на него нажимая.

Травка была разных форм и размеров.

Точно так же, как и с листочками, травку мы делали разных оттенков.

Если красить их разными цветами и оттенками, то можно добиться пышности и глубины.

В конце захотелось добавить ещё одну веточку в верхний левый угол.

Вот такая весёленькая стена у нас получилась!

После того как закончили рисовать, мы покрыли стену двумя слоями акрилового лака. Под лаком все цвета становятся ярче.

Сначала трафареты мы мыли после каждого окрашивания. Но это слишком трудоёмко и долго. Поэтому решили сначала всё покрасить, а потом после покраски мы замочили в тёплой воде. Жёсткой щёткой акрил отмылся почти везде.

Вот наш арсенал красок.

Краски мы использовали самые обычные — строительные колеры, акриловую белую эмаль и художественные акриловые краски для разнообразия оттенков.

Что я хотела рассказать вам этой публикацией?

Я долгое время смотрела видео, как Janna Makaeva рисует на своих стенах. И даже представить не могла себе, что когда-то я тоже смогу получить столько удовольствия от подобной работы! Это было просто способом вдохновения, отдыхом, поводом восхититься мастерством другого человека. Все это было где-то ТАМ. Мечта. Не со мной. Но вот каким-то образом это случилось и со мной. Пусть не на таком высоком уровне, как у Janna Makaeva, это первая работа без сложностей и премудростей. Но я теперь точно знаю: если у вас есть мечта, если она кажется вам очень далекой и несбыточной, то просто сделайте ей навстречу шаг, сами, первыми. Мечта только и ждет, чтобы стать вашей реальностью! Будьте смелыми!

P.S. Осталось за кадром. Наши помощники 🙂

Акцентная стена. Декор стен.

Особенная благодарность моему мужу! Это он не покладая рук все фотографировал и сохранил, порой нас просто сбивая с толку и, честно говоря, мешая 🙂 Но если бы не он, я не смогла бы рассказать сейчас про вот такое наше приключение и прожить его заново. Спасибо, Володя!

И вам всем спасибо, кто проявил интерес к нашему творчеству и дошел с нами до конца. Желаю всем вдохновения, успехов в творчестве, любви и радости в сердце!

С уважением и наилучшими пожеланиями, Наталья Гольцева.

Роспись стен своими руками

Роспись стен своими руками, не только очень увлекательное занятие, но и вполне доступный способ оживить поднадоевший дизайн интерьера. Благодаря современным технологиям с этой задачей может справиться даже тот, кто ни разу в жизни даже кисть в руках не держал. Например, можно воспользоваться готовыми трафаретами, которые продаются в строительных магазинах, или изготовить трафарет самому. Если же Вы все-таки чувствуете в себе талант для традиционной росписи стен своими руками с помощью кисти, то в этом Вам помогут мастер-классы наших художников, с которыми можно ознакомиться в разделе Рисунки на стенах своими руками.

Роспись стен по трафарету – это самый универсальный способ нанесения декоративного узора на абсолютно любую поверхность, пользуясь специальным шаблонам. Поэтому сегодня наш мастер класс по росписи стен будет посвящен набивке рисунка по трафарету.

Роспись стен для начинающих с использованием трафарета

Сегодня мы будем набивать рисунок в большой комнате с камином, которую хозяйка решила «оживить» с помощью настенной росписи. В качестве трафарета решено было использовать готовый шаблон под названием «Итальянские тюльпаны».

Шаг 1. Перед началом работ необходимо подготовить все инструменты и материалы, которые могут понадобиться. Это трафарет, краски, трафаретный клей, палитра (вместо нее можно использовать одноразовую тарелку), кухонная губка и бумага или полиэтилен, чтобы укрыть пол.

Шаг 2. Как правило, очень сложно сразу выбрать подходящий цвет в готовом виде, поэтому обычно приходится смешивать краски, добиваясь «благородного», а не «мультяшного» цвета. Поэтому следующий этап заключается в смешивании красок. После нескольких экспериментов с различными цветами, опытным путем мы получили два нужных нам оттенка – терракотовый и оливковый.

Шаг 3. Бумагу или полиэтилен расстилаем на полу, сверху выкладываем трафарет обратной стороной вверх, и покрываем его аэрозольным трафаретным клеем. С клеем старайтесь не переусердствовать, поскольку перед Вами не стоит задача намертво приклеить шаблон, необходимо всего лишь зафиксировать его на нужном участке стены. Главное, чтобы элементы рисунка шаблона довольно плотно прилегали к поверхности стены – это исключит подтекание краски под трафарет. В общем, здесь должно присутствовать чувство меры, нельзя наносить клея слишком много, но и скупиться не стоит.

Шаг 4. Поскольку мы решили наносить узор от камина, приклеиваем трафарет возле него. Для этого прикладываем трафарет липкой стороной к поверхности стены и аккуратно прижимаем его с помощью бумаги, стараясь не повредить.

Шаг 5. Теперь начинается самый увлекательный этап работы – нанесение краски. Работая с трафаретом необходимо следовать одному золотому правилу: как можно меньше краски. Если ее будет слишком много, краска может подтечь под край трафарета, и получится не очень аккуратный рисунок. Нужно понимать, что трафаретная роспись стен не терпит суеты и спешки. Не нужно пытаться устанавливать рекорды по времени нанесения краски. «Тише едешь, дальше будешь» — гласит народная мудрость, и применительно к трафаретной росписи оказывается, как всегда, верной.
Для нанесения краски мы использовали самую обычную кухонную губку. А чтобы рисунок получился «живее» мы использовали все цвета красок, которые получались в процессе экспериментирования. Где-то листик набиваем более темного цвета, где-то более светлого. Нижние элементы узора мы набили терракотовой краской. Очень важно следить, чтобы между красками не было резкой границы, и один цвет плавно перетекал в другой. Такой плавный переход от цвета к цвету получить довольно просто, достаточно смешать их на границе цветов, накладывая один на другой.

Роспись стен своими руками пошаговая инструкция / рисование на стенах

Поскольку до нанесения узора стена была покрыта фактурной штукатуркой, мы посчитали уместным нанесения рисунка, который по плотности напоминал бы фреску. Поэтому краски использовали настолько мало, что сквозь нее можно было увидеть фрагменты штукатурки.

Шаг 6. Теперь наконец-то можно воочию увидеть первые результаты работы. Пришло время снимать трафарет. Еще совсем недавно перед нами были непонятные грязные разводы. И вот, одни движением руки, они превращаются в потрясающую красоту. Но это только начало работы, поскольку мы нанесли только одно повторение узора.

Шаг 7. Теперь накладываем трафарет для второго повтора. Совмещаем узор по повторяющемуся элементу – тюльпану. Естественно, что его мы второй раз не прокрашиваем, и начинаем работу с непрокрашенных элементов.

Так, повтор за повтором, мы доходим до угла помещения, и продолжаем наносить узор на следующей стене, вплоть до самого окна.

В итоге получаем одну готовую стену, которая заставляет помещение заиграть новыми красками.

Шаг 8. Точно в таком же порядке мы наносим узор и на оставшиеся стены. Как можно увидеть на фотографиях, даже такой простенький узор способен изменить помещение до неузнаваемости, и придать ему изысканности и благородства.

Шаг 9. Работа окончена. Теперь можно помыть трафарет, высушить его, свернуть и убрать обратно в тубус до следующего раза.

Если Вы хотите увидеть мастер класс по трафаретной росписи более наглядно, то можно просмотреть видео росписи стен, которых достаточно много на просторах Интернета.

И не забывайте, что перед началом работ по росписи стен необходимо тщательно подготовить поверхность стен. Неправильно или некачественно подготовленные стены способны в дальнейшем испортить все удовольствие от созерцания прекрасного узора. Более детально узнать о процессе подготовки стен под роспись можно в разделе Подготовка стен под роспись.

Совсем неслучайно наши предки в своих домах использовали настенную роспись в качестве украшения помещений. Именно она позволяла украсить дом так, что никаких других украшений и не требовалось. Настенные росписи, которые сохранились до наших времен, до сих пор считаются настоящим произведением искусства. Благодаря мастер классу по росписи стен, который подготовили художники нашей студии, Вы можете сделать свой дом неповторимым и уникальным, при этом узор Вы можете выбрать абсолютно любой. Можно купить готовый трафарет, а можно обратиться к нам в студию, и заказать роспись стен, чтобы профессиональные художники разработали специально для Вас уникальный узор, который сделает помещение эксклюзивным.

Батік — майстер клас

Зміст статті

Історія виникнення батіка

Якщо Ваші знайомі побачать перед собою істоту багатобарвну і плямисту, як хамелеон, і на ній не буде живого місця від фарби, окрім величезних очей, сяючих щастям, вони зрозуміють відразу: це Ви. І Ви з головою занурилися в батік, а інакше й неможливо. Доторкнувшись до цієї чарівної Всесвіту, занурюєшся в неї з головою. Тому що немає тут невдач, є тільки результати з різним ступенем чудесності.

Чому ж настільки яскраві, незвичайні і привабливі ці картини? Тому що зроблені на тканині: на шовку і тонкій бавовняній тканини, на худий кінець — синтетичній. І це тільки один з нюансів, другий нюанс — гарячий віск або холодний резерв.

Звернемося до Вікіпедії. Вона стверджує, що «Батік — ручний розпис по тканині з використанням резерву. На тканину — шовк, бавовну, синтетику наноситься відповідна тканині фарба. Для отримання чітких меж на стику фарб використовується спеціальний закріплювач, який називається резерв. ВІн резервує, на основі парафіну, бензину, на водній основі — залежно від обраної техніки, тканини і фарб.»

Це насправді не складно, а просто. Будь-яка людина, яка в дитинстві осилює розмальовки, подужає і розпис по тканині. Сучасні магазини по рукоділлю пропонують величезний вибір матеріалів та інструментів. Це в давнину було складно. А що ж було в давнину? Джерела інформації сперечаються між собою. Але прийнято вважати, що раніше всіх тканину стали розмальовувати на острові Ява, що в Індонезії, дві тисячі років до Різдва Христового! Потім це мистецтво поширилося по всьому Сходу, придбавши свій характер в Єгипті, Японії, Індії.

Для Європи зоряний час настав на початку ХХ століття. Стародавні розписи цікаві тим, що жоден штрих не робився просто так. Століттями вироблялася символіка елементів. Розписані тканини були не просто одягом, а оберегом. Художник не міг працювати у відриві від етнічних культурних традицій. Він зобов’язаний був бути чистим у помислах, і налаштований на роботу, як іконописець. Рослинні фарби не вигоряли і не вицвітали роками.

Для резервації тканини, тобто для створення непроникного контуру, використовувалися мідні ємності « тьянтінг» з тонким носиком. У них заливався невеликими порціями гарячий віск і наносився складний візерунок на тканину. Потім тканину занурювали в чан з фарбою, і через деякий час виймали, просушували, і випарювали віск. Це примітивний опис процесу. Кожна країна виробила свої технології і неповторність малюнка.

Японський батік застосовувався в першу чергу для розпису кімоно. Європейський стиль не був обтяжений ніякими традиціями. В епоху модерну був придуманий холодний батік, пізніше — вільний розпис.

Техніки мистецтва батік

Вузелковий батік або шиборі — найпростіша і сама старовинна техніка, з неї все і почалося (більш докладно дивіться в статті Батік шиборі). Тканина, переважно бавовняна, скручується, затягується в джгути, прошивається нитками, перетягується намистом з круглими намистинами. Загалом, крутіть як можете, потім занурюєте грудку тканини в фарбу, виймаєте, сушите, розправляєте, і отримуєте непередбачувані результати вузелкового батіку.

Інший спосіб, що прийшов із старовини, в якому використовувався розплавлений віск, називається гарячим батіком. Він характерний чіткою послідовністю дій (більш докладно дивіться в статті Гарячий батік). І після нанесення резерву та кожного кольору, починаючи зі світлого, обов’язкова просушка. Виходять плавні переходи від кольору до кольору, не обов’язково чіткий контурний поділ.

Холодний батік — спосіб, при якому створюється чіткий малюнок з замкнутих контурів. Створюється він багатоскладовим резервом із суміші бензину, парафіну і гумового клею. Замкнуті контури після висихання заливаються фарбою: або одним кольором, або за принципом мокрої акварелі. Виходять чіткі, яскраво виражені графічні малюнки.

Вільна розпис — тут душа художника розгортається, як хутра акордеона. Поєднуються всі техніки батіку і живопису, або придумується щось своє, характерна відсутність яскраво вираженої характеристики (більш докладно дивіться в статті Розпис по тканині).

Матеріали та інструменти

Отже, всі зачаровані, всі горять бажанням почати. Починаємо, як завжди, з походу в магазин. Вчитися будемо холодного батіку. Починаємо з найпростішого, потім будемо ускладнювати. Починаємо з невеликих клаптиків, вирізаних зі старих, навіть дуже, білих речей, наприклад, батистової блузи. Тканину краще брати натуральну, тому що чим більше в ній синтетики, тим вередливіша в роботі. Заготовляємо клапті, які зможемо за допомогою гумки натягнути на пяльца, на будь-яку форму. Це може бути коробка, відерце, каструля, банка — не варто купувати велику спеціальну раму, поки не відпрацюємо техніку на мініатюрах.

Маленькі перемоги, маленькі картинки, насправді, дуже сильні, вони вбивають страх. Вони вселяють людині реальну впевненість, що вона — переможець! Так само обійдемося без жодних наворотів, які обов’язково спробують вам продати в магазині. Навороти обов’язково будуть, але потім. Коли ви будете входити в цей магазин з гордою королівською поставою майстра. Спочатку ми освоюємо головне.

Какие краски и материалы использовать в росписи стен?

Отже, купувати відповідно потрібно:

  • набір фарб для холодного батіку. Самі гарні за співвідношенням ціна-якість — «Явана». Але для початку можна купити будь-який набір. Якщо доведеться обирати між спирторозчинними і водорозчинними, то обирайте водорозчинні, «Деколь», наприклад, непогана для початку;
  • резерв, можна одноразовий в тюбику;
  • значно полегшує життя і що спрощує роботу зникаючий маркер по тканині, абсолютно чарівна річ для початківців;
  • пензлі художник обирає так само ретельно, як наречена нареченого, це зрозуміло. Нам, якщо не заглиблюватися занадто, досить пензлів круглих для акварелі, з наповненим кінчиком, номер 2, 12, і середній — номер 5-7, трьох для початку достатньо.

Шукаємо картинку: малюємо її самі, роздруковуємо з інтернетних розсипів, купуємо в тому ж магазині. Головна вимога — картинка повинна бути з чітко вираженими замкнутими контурами, один в один як дитяча розмальовка. Випраний і випрасуваний клапоть, приречений на експерименти, закріплюємо на малюнку так, щоб він був добре розправлений і не совався, наприклад, малярським скотчем. І переводимо малюнок на тканину чарівним маркером.

Тканина повинна злегка просвічувати. Якщо не видно чітко контури малюнка крізь тканину, ставимо сендвіч з паперу та клаптя на скло, кріпимо тим же скотчем, і просвічуюємо світлом від настільної лампи. Знімаємо скотч, закріплюємо, розтягуємо картинку на рамці або на тому, що в даний час служить рамкою. І проходимо резервом по всіх контурах, залишаючи їх замкнутими. Якщо здається, що товщина контуру недостатня, і фарба зможе проникнути на чужу територію, проходимо резервом вдруге. Це якраз той випадок, коли «краще перепильнувати, ніж недоробити».

Для того, щоб встигли зійти мозолі від важкої фізичної праці, залишаємо роботу на кілька годин, а краще до наступного дня. Резервуючий склад повинен гарненько застигнути. Як перевірити, чи надійний контур? Мочити водою кожну клітинку окремо. Якщо вода не перетекла за кордон, тобто тканина залишилася сухою за контуром — все відмінно. Треба б так перевірити всі осередки. Якщо ж є недбалість — треба її пройти резервом ще раз.

На наступний день починається найцікавіше — власне розмальовка! Зложимо тканину водою з пульверизатора, наливаємо в осередки палітри фарби, замішуємо потрібні відтінки. Набираємо пензликом фарбу і капаємо в клітинку, подалі від контуру. Крапля сама розтечеться, допомагаємо їй пензликом.

Продовжуємо розфарбовувати. Для маленьких осередків застосовуємо маленькі пензлі, для широких — побільше. Якщо тканину залишати вологою, можна пробувати підмішувати інші кольори. Загалом, техніка як при роботі з аквареллю, білим кольором служить фон. Далі тонуємо, доводимо до кінця. Поки фарба ще мокра, беремо велику сіль, і посипаємо кілька великих ділянок на небі, на траві, довільно. Сіль вбере фарбу, і ми отримаємо дуже цікавий ефект.

Залишилися останні штрихи — додаємо яскравості більш насиченими фарбами. Даємо добре висохнути, знімаємо з рами і закріплюємо малюнок. Для цього потрібно перекласти його з обох сторін бавовняною тканиною і гарненько пропрасувати спочатку з парою, потім без пари. Все, фарби закріплені, шедевр можна легко прати вручну при температурі не вище сорока градусів, втім, як і будь-яку делікатну тканину.

Тепер приступаємо до наступних спроб, враховуючи всі помилки! Кожна робота буде кращою за попередню, це незаперечно. Коли мініатюрки вдаються добре, можна купувати шовк і раму, і приступати до широкоформатних картин! І дуже скоро ви пожвавите свій інтер’єр подушками, скатертинами, шторами і картинами в шикарній техніці — батік! На фото нижче батік в інтер’єрі.